ШУКАЙ!

Михайло Дегтярьов / Mykhailo Dehtiarov

ШУКАЙ!

Михайло Дегтярьов / Mykhailo Dehtiarov

UA
EN
Михайло Дегтярьов
Ця скульптура присвячується київському купцю, підприємцю, меценату і філантропу Михайлу Дегтярьову.

Купці Дегтярьови оселилися в Києві у 1830-тих роках. Саме представник цієї родини - Парфентій Дегтярьов у 1835-1837 роках став першим міським головою Києва. Проте основною його діяльністю була залізо-скоб'яна торгівля. Цією ж справою займався його син - Михайло Дегтярьов, який згодом стане відомим як один з найбільших київських меценатів.

Дорогу в бізнесі Михайлу Дегтярьову довелося турувати самостійно. Коли хлопцеві виповнилося тільки 6 років, його батько-купець помер. Лише завдяки прекрасній пам'яті, наполегливості, силі волі та здібностям у комерції Михайлу Дегтярьову поступово вдалося завоювати своє місце в київській торгівлі. Більше того, йому вдалося не тільки зберегти батькову справу, а й значно її розширити, принести нове бачення і взагалі вивести бізнес на новий рівень.

Поруч з торгівлею ще у молодому віці (близько 30 років) Михайло Парфентійович звернув увагу на благодійну діяльність. Попервах, у 1870 році, він став попечителем сирітського дому. Проте значно активніше за благодійництво Дегтярьов взявся у 1880-90-ті. У 1882 році головно за кошти Дегтярьова побудували Будинок купецьких зборів (нині Колонна зала імені Миколи Лисенка)

У 1883 році купець заснував богадільню для 40 старих і немічних. У 1892 році розпочав роботу так званий "будинок вдів", де безкоштовно могли знайти дах над головою 45 родин з дітьми, які втратили годувальника або опинилися в скрутному матеріальному становищі.

Неодноразово Дегтярьов жертвував гроші на різні благодійні заходи: на лікарню для чорноробів, на стипендії для бідних студентів Політехнічного інституту чи Комерційного училища. Однак за життя він не був найщедрішим з-поміж київських меценатів.

Справжня щедрість Дегтярьова проявилася у його заповіті. Загалом він передав Києву понад 4,5 мільйонів рублів. У цю суму входили вартість нерухомості, цінних паперів і просто готівка. У своєму заповіті Михайло Дегтярьов пояснював причину своєї щедрості. Він зазначав, що все життя збирав гроші для того, щоб потім допомагати бідним. Головна сума у заповіті Дегтярьова призначалася для облаштування богадільні і притулку для дітей старшого віку. Вже через 2 роки після смерті мецената, у 1900 році, на Лук'янівці розпочалося будівництво масштабного комплексу благодійних закладів.

Ще через два роки, у 1902 році, на п'яти гектарах за капітальною огорожею з'явилося тринадцять будинків. У богадільні знаходило притулок від 300 до 500 людей похилого віку щорічно, а дитячий притулок приймав 100-200 малолітніх у рік. Кожному мешканцеві благодійних закладів видавали білизну і верхній одяг. За бажанням вони могли працювати у майстернях і отримувати додатковий заробіток. Діти у притулку відвідували двокласне училище імені Михайла Дегтярьова, де здобували початкову освіту і навички ручної праці. При виході з притулку по досягненні 13 років їм безкоштовно видавали по дві пари білизни й одягу, взуття і невелику суму грошей для першого облаштування у самостійному житті. І все це за ті кошти, які заповів Києву Михайло Дегтярьов.

Скульптура Михайла Дегтярьова знаходиться за адресою: Володимирський узвіз 2, на фасаді Національної Філармонії України. Скульптура встановлена саме тут, бо купець став головним меценатом спорудження цієї будівлі.
Mykhailo Dehtiarov
This sculpture is dedicated to Mykhailo Dehtiarov, a Kyiv merchant, entrepreneur, patron and humanitarian.

The Dehtiarovs settled in Kyiv in the 1830s. It was the member of this family, Parfentii Dehtiarov, who became the first mayor of Kyiv in 1835-1837. Yet, his primary activity was ironmongery. His son, Mykhailo Dehtiarov, who followed his father's career, would later become known as one of the greatest Kyiv patrons.

Mykhailo Dehtiarov made his way in business all by himself. When the boy turned 6, his father died. Thanks to his perfect memory, assertiveness, will power and commercial skills step by step Mykhailo Dehtiarov succeeded in gaining his place in Kyiv merchantry. Not only did he manage to save his father's business but he also expanded it significantly, brought fresh perspective into it and, in fact, took it to the next level.

In his thirties alongside the merchantry Mykhailo Dehtiarov became interested in charity. To start with, in 1870, he became a trustee of the orphanage. However, he took up charity more seriously in 1880 – 1890. In 1882 mainly for the money given by Mykhailo, they built a Merchant House (nowadays known as The Lysenko Hall of Columns).

In 1883 the merchant founded an alms-house for 40 old and infirm people. In 1892 he established a so 'called widows' house', where 45 families with children that lost their breadwinner or faced dire financial straits could find a shelter free of charge.

Dehtiarov donated money to various charity causes: hospital for workers, scholarships for poor students of the Polytechnic Institute or Commercial school. Over the course of his life he wasn't the most generous among Kyiv patrons. His real generosity came out in his testament. In total, he left to Kyiv over 4.5 million rubles. This sum included property value, the cost of securities and pure cash. In his testament Mykhailo Dehtiarov explained the reason for his generosity. He pointed that all his life he had been saving money so that later in life he would help the poor. The major sum of that money was allocated to fit out the alms-house and an orphanage for older orphans. In two years after the merchant's death, in 1900 they started building a huge complex of charitable institutions in Lukianivka neighborhood.

In another two years, in 1902, 13 buildings surrounded by the fundamental fence appeared on 5 hectares of the land.

Every year the alms-house housed from 300 to 500 senior people whereas the orphanage took 100-200 underage children. Every resident of the charitable institutions was given underwear and outer clothing. If they wished they could work in workshops and receive additional earnings. The orphans attended a two-grade school named after Mykhailo Dehtiarov where they got primary education and labor skills.

When leaving the orphanage at the age of 13 they were given two pairs of underwear, some clothes, shoes and a small amount of money to help them provide themselves with the necessary conveniences in their independent life. All of that was done thanks to the money left by Mykhailo Dehtiarov.

The sculpture is located at 2 Volodymyrskyi Descent.
Шукай бронзову скульптурку на фасаді Національної філармонії України за адресою: Київ, Володимирський узвіз, 2.

Look for a bronze sculpture at 2 Volodymyrskyi Descent.

Над скульптуркою працювали: The sculpture was made by:
Юлія Бевзенко
Yulia Bevzenko
Менеджер Києва
Manager of Kyiv
Юрій Білявський
Yurii Biliavskii
Скульптор
Sculptor
«ШУКАЙ!» - це київські символи у вигляді бронзових міні-скульптурок.
«SHUKAI!» - is about small sculptures which represent Kyiv.