Давид Марголін / David Marholin

Ця скульптура присвячується київському меценату, купцю, підприємцю і громадському діячу Давиду Марголіну.

Бізнесмен народився не в Києві, до міста він переїхав у 1868 році, коли йому було трохи більше 20-ти. Свою кар'єру Давид Марголін розпочав з того, що загортав рибу і розкладав овочі на Єврейському базарі на Галицькій площі. За короткий час він став розсильним у фінансовій конторі, потім розпорядником у торговельній фірмі на Подолі, згодом Марголін очолив цю фірму. Через декілька років він став засновником одного з київських цегляних заводів. За цей час енергійний бізнесмен вивчив декілька іноземних мов і також зайнявся торгівлею модним одягом із Західної Європи.

Далі купець зайнявся транспортом. Спочатку Марголін розвивав київське пароплавство, а згодом став акціонером міського трамваю і навіть за власні кошти проклав колію до Кадетського корпусу, (нині Міністерство оборони). А потім подарував цю трамвайну лінію місту.

Сучасники стверджували, що Давид Марголін мав унікальну інтуїцію. Він вибирав ті сфери бізнесу, які рано чи пізно приносили чималий дохід. Так, поруч з усім іншим, комерсант інвестував кошти у міський водопровід і систему міського освітлення. Активно займався торгівлею нафтою і бензином. Але назвати його жадібним аж ніяк не можна. Давид Марголін був одним з найщедріших київських меценатів.

Перш за все бізнесмен-меценат підтримував різні освітні проєкти та ініціативи. Наприклад, на його кошти була збудована початкова школа для єврейської бідноти на Подолі. Він був членом Товариства поширення комерційної освіти в Києві та був одним з ініціаторів створення чоловічої та жіночої торгових шкіл. Також він був почесним попечителем Фундуклеївської жіночої гімназії і неодноразово жертвував кошти на сирітські притулки. Марголін безкоштовно надавав пароплави і трамваї для різних школярських екскурсій та культурних заходів.

У Києві жартували, що весь Труханів острів був його вотчиною, адже підприємець фактично самостійно підтримував інфраструктуру селища на острові. Приміром, Марголін утримував пароплавну пристань, майстерні і проспонсорував будівництво школи і церкви для потреб жителів Труханового острова. На жаль, під час Другої світової війни поселення було знищене.

У вирі революційних подій і громадянської війни родина Марголіних вирішила не випробовувати долю і емігрувала в Німеччину. Перед від'їздом Давид Марголін оптимістично заявив: "Через два тижні ми повернемося". Він помилився... Через декілька років, у 1925 році, після серцевого нападу, київський меценат помер. Помер далеко від Києва.

Скульптура знаходиться за адресою: вулиця Ольгинська 2/1. Саме в цій будівлі на початку 20 століття розташовувалася резиденція Давида Марголіна.

This sculpture is dedicated to Davyd Marholin, a Kyiv patron, merchant, entrepreneur and social activist.

He was not born in Kyiv but moved to the city in 1868 when he was in his early twenties. He started his career by wrapping fish and laying out vegetables in the Jewish market on Halytska Square. Within a very short time he became an errand boy in a fiscal office, then a controller in a trade firm in Podil area that he later took charge of.

In several years he became a founder of one of Kyiv Brick Factories. During that time the energetic businessman learnt several foreign languages and started selling fashionable clothes from Western Europe.

Later on the merchant took up transportation industry. At first Davyd Marholin was developing Kyiv shipping and later became a shareholder of the city tram. Using his personal funds he put a tram track till the National Defense Cadet corps (nowadays the Ministry of Defence). Then he granted that tram track to the city.

His contemporaries claimed that Davyd Marholin had a unique intuition. He would choose those spheres of business that sooner or later brought a hefty profit. Thus, alongside other spheres, the merchant invested money in the city water-supply and the system of the city lighting. He sold oil and petrol. But on no account you would call him greedy. Davyd Marholin was one of the most generous Kyiv patrons.

First of all, the businessman supported various educational projects and initiatives. For example, with his money they built a primary school for the Jewish poor in Podil area.

He was a member of the Community for spreading business education in Kyiv and one of the initiators to establish male and female commercial schools. He was an honorable trustee of the Funduklei Women's Gymnasium and repeatedly donated money to orphanages.

Marholin provided ships and trams free of charge for school excursions and cultural events. At that time there were jokes in Kyiv that all Trukhaniv Island was his homestead as the entrepreneur practically by himself maintained infrastructure of the settlement on the island. For instance, Marholin maintained steamship wharf, workshops and sponsored the construction of the school and the church for the inhabitants of Trukhaniv Island. Unfortunately, during World War II the settlement was destroyed.

During revolutionary events and civil war the Marholin family decided not to tempt fate and emigrated to Germany. Before his departure Davyd Marholin declared optimistically: 'We would come back in two weeks'. He was wrong. In several years, in 1925 the Kyiv patron died of a heart attack. He died far away from Kyiv.

The sculpture is located at 2/1 Olhynska Street.