ШУКАЙ!
Київський велотрек / Kyiv Velodrome
Київський велотрек
Ця скульптура присвячена першому київському велотреку. На вулиці В'ячеслава Липинського розташований найстаріший в Києві і один з найстаріших в Європі діючий велотрек, вік якого вже сягнув за 100 років. Ця спортивна споруда з'явилась на гребні бурхливого індустріального розвитку міста у 1910-х і дивом майже не зникла під час будівельного бума 2000-х.
Це місце здавна займав Афанасіївський яр - звалище, де мешкали безхатченки. В 1910-х роках схили яру частково засипали, звели прибуткові будинки для "середнього класу" киян, розбили сквер, а в 1913 році зробили місце для активного відпочинку, який саме почав входити в моду — велотрек.
Споруду побудував киянин Іван Пилипович Біленко. Тут була не тільки велосипедна траса (яку тоді називали дещо дивним на сучасне вухо словом «циклодром»), але і літній кінотеатр («сінематограф»).
Велотрек зазнав декілька капітальних реконструкцій. В 1968 році було оновлено бетонне покриття та зведено адміністративний корпус, а в 1978-80 рр. споруду підготували до Всесвітньої Олімпіади, частина змагань якої проходила в Києві. Тоді бетонне покриття вкрили дерев'яними лагами та брусом з модрини.
В 1998 році велотрек був визнаний пам'яткою історії та архітектури.
У 2000 роках найстаріший міський велотрек опинився під загрозою знесення. Після тривалої боротьби киян за унікальну спортивну споруду в 2014 році було прийнято рішення її відновити. Зараз вона входить до ТОП-10 європейських велотреків і є однією з найстаріших в Європі діючих споруд цього типу, разом з велодромами Ерфурту (1885), Ерне Хілі (1891) та Мілану (1935).
В 2016 році стіну сусіднього будинку прикрасив мурал із зображенням велосипедиста – канадський художник Еммануїл Джарус зобразив тут самого себе на велосипеді.
Партнером мініскульптури стала компанія Stanley. В той самий 1913 рік, коли в Києві з'явився циклодром, на іншому боці планети Вільям Стенлі зробив революційний винахід – цілісну металеву вакуумну пляшку. Від пляшки Stanley почалася нова історія надійних термосів, які не б'ються.
Переживши бурхливе XX століття, термоси Stanley і київський велотрек залишаються легендами. Обидва стали символами руху, пригод і приємних спогадів, і через 106 років об'єдналися у захоплюючому історичному проекті "Шукай".
Це місце здавна займав Афанасіївський яр - звалище, де мешкали безхатченки. В 1910-х роках схили яру частково засипали, звели прибуткові будинки для "середнього класу" киян, розбили сквер, а в 1913 році зробили місце для активного відпочинку, який саме почав входити в моду — велотрек.
Споруду побудував киянин Іван Пилипович Біленко. Тут була не тільки велосипедна траса (яку тоді називали дещо дивним на сучасне вухо словом «циклодром»), але і літній кінотеатр («сінематограф»).
Велотрек зазнав декілька капітальних реконструкцій. В 1968 році було оновлено бетонне покриття та зведено адміністративний корпус, а в 1978-80 рр. споруду підготували до Всесвітньої Олімпіади, частина змагань якої проходила в Києві. Тоді бетонне покриття вкрили дерев'яними лагами та брусом з модрини.
В 1998 році велотрек був визнаний пам'яткою історії та архітектури.
У 2000 роках найстаріший міський велотрек опинився під загрозою знесення. Після тривалої боротьби киян за унікальну спортивну споруду в 2014 році було прийнято рішення її відновити. Зараз вона входить до ТОП-10 європейських велотреків і є однією з найстаріших в Європі діючих споруд цього типу, разом з велодромами Ерфурту (1885), Ерне Хілі (1891) та Мілану (1935).
В 2016 році стіну сусіднього будинку прикрасив мурал із зображенням велосипедиста – канадський художник Еммануїл Джарус зобразив тут самого себе на велосипеді.
Партнером мініскульптури стала компанія Stanley. В той самий 1913 рік, коли в Києві з'явився циклодром, на іншому боці планети Вільям Стенлі зробив революційний винахід – цілісну металеву вакуумну пляшку. Від пляшки Stanley почалася нова історія надійних термосів, які не б'ються.
Переживши бурхливе XX століття, термоси Stanley і київський велотрек залишаються легендами. Обидва стали символами руху, пригод і приємних спогадів, і через 106 років об'єдналися у захоплюючому історичному проекті "Шукай".
Kyiv Velodrome
Afanasiievskyi Yar (ravine) – an area quite odd and a bit frightening used to stretch under Velyka Pidvalna Street (nowadays Yaroslaviv Val Street). Kostiantyn Paustovskyi, the writer who spent his childhood near this place, once wrote: "We were strictly forbidden to go to the ravine. It was a dreadful place, an asylum for criminals and beggars. Yet, we, boys, would band together into squads and head to the ravine… At first we would cast a wary eye at it from the top and observe shining broken glass, rusty footbath and scavenging dogs".
Over time the ravine was backfilled and built up with "tenement houses" - the name used back then to describe the houses with rental apartments. But even at that time, at the beginning of XXth century, there were people in this city who cared not only about their wallets but also about the quality of life of the city dwellers. Thus at Sviatoslavska Street (nowadays Lypynskoho Street) the Cycle Race Track was built. It was the time when Kyivans just started taking interest in different sports: numerous yacht-clubs, auto-clubs, and association of aviators appeared in the city. Therefore, the Cycle Race Track was not an exception but rather a part of the general rule.
The Cycle Race Track was built by the Kyivan Ivan Pylypovych Bilenko. The place boasted not only a cycling track but an open-air cinema. The whole complex was opened in 1913 on the occasion of 300thanniversary of the Romanov's Dynasty, the event which was widely celebrated around the whole Empire and in Kyiv as well. The same year the First all-Russian Olympic Games were held and Kyiv was chosen as the venue. Part of the competition took place on the cycle race track. By the way, our city was chosen as the venue for a good reason. By that time it had accounted for 196 various sport noncommercial associations with about 8000 people working within them - more than in any other city of the Empire.
The Cycle Race Track was reconstructed several times – in 1939 and 1949. In 1978-80 it went through the major renovation in the lead-up to the next Olympic Games that Kyiv hosted – this time International ones.
The asphalt coating of the Cycle Race Track was replaced with the wooden one made of Siberian larch which lasted up to 1991. Subsequently wood was replaced with special concrete with polymer additives.
In the noughties of XXIst century the oldest city Cycle Race Track became at risk of demolition. In 2014 after several years of the fight for the unique sports facility it was decided to restore it. Nowadays this unique sports facility which is more than 100 years old welcomes sportsmen on its tracks.
Upon the resolution of the Ukrainian Cycling Federation, Kyiv Cycle Race Track is considered to be one of the best in Europe.
In 2016 the blind wall in close vicinity to Kyiv Cycle Race Track was decorated by the mural depicting the cyclist – Canadian artist Emanuel Jarus depicted himself riding the bike.
Over time the ravine was backfilled and built up with "tenement houses" - the name used back then to describe the houses with rental apartments. But even at that time, at the beginning of XXth century, there were people in this city who cared not only about their wallets but also about the quality of life of the city dwellers. Thus at Sviatoslavska Street (nowadays Lypynskoho Street) the Cycle Race Track was built. It was the time when Kyivans just started taking interest in different sports: numerous yacht-clubs, auto-clubs, and association of aviators appeared in the city. Therefore, the Cycle Race Track was not an exception but rather a part of the general rule.
The Cycle Race Track was built by the Kyivan Ivan Pylypovych Bilenko. The place boasted not only a cycling track but an open-air cinema. The whole complex was opened in 1913 on the occasion of 300thanniversary of the Romanov's Dynasty, the event which was widely celebrated around the whole Empire and in Kyiv as well. The same year the First all-Russian Olympic Games were held and Kyiv was chosen as the venue. Part of the competition took place on the cycle race track. By the way, our city was chosen as the venue for a good reason. By that time it had accounted for 196 various sport noncommercial associations with about 8000 people working within them - more than in any other city of the Empire.
The Cycle Race Track was reconstructed several times – in 1939 and 1949. In 1978-80 it went through the major renovation in the lead-up to the next Olympic Games that Kyiv hosted – this time International ones.
The asphalt coating of the Cycle Race Track was replaced with the wooden one made of Siberian larch which lasted up to 1991. Subsequently wood was replaced with special concrete with polymer additives.
In the noughties of XXIst century the oldest city Cycle Race Track became at risk of demolition. In 2014 after several years of the fight for the unique sports facility it was decided to restore it. Nowadays this unique sports facility which is more than 100 years old welcomes sportsmen on its tracks.
Upon the resolution of the Ukrainian Cycling Federation, Kyiv Cycle Race Track is considered to be one of the best in Europe.
In 2016 the blind wall in close vicinity to Kyiv Cycle Race Track was decorated by the mural depicting the cyclist – Canadian artist Emanuel Jarus depicted himself riding the bike.
Прикмета
Потреш мене – набереш швидкість.
Rub me and you will gain speed.
Rub me and you will gain speed.
Шукай бронзову скульптурку київського велотреку на вул. В'ячеслава Липинського, 15.
Look for a bronze Velodrome at 15 Viacheslava Lypynskoho Street.
Look for a bronze Velodrome at 15 Viacheslava Lypynskoho Street.
- Скануй QR-код та слухай епізод про Київський велотрек у «Київміськподкасті» в мобільному додатку MEGOGO, в розділі «Аудіо»
Над скульптуркою працювали: The sculpture was made by:
- Юрій Білявський
Yurii BiliavskiiСкульптор
Sculptor