Коріння дерев
Є такий метод, як дендрохронологія – коли досліджують коріння дерев та встановлюють вік місцевості, на якій воно росте.
Так от під час розкопок на Житньому ринку по кількості кілець на дереві було встановлено, що Київ заснований у 887 році. Тобто це дендрохронологічна дата.
Не зрозуміло, чому по віку дерева можна сказати вік Києва? Тут йдеться про культурний шар. Він був безперервний з певного періоду і там відкладалися речі, які свідчать про розвиток саме міста. Початок цього шару найточніше можна прослідкувати за річними кільцями дерев. Археологи зібрали багато зразків дерев і склали детальну хронологію і дійшли до цієї дати. Теоретично місто могло існувати і раніше, але підтверджену точну дату маємо таку.
Отже існує дві версії археологів: що безперервне життя в Києві почалося з кінця 5-го на початку 6-го століттящо безперервне життя в Києві почалося з другої половини 9-го століття.
З одного боку розкопки Толочка, які свідчать про 5-6 століття. З іншого відчення про те, що з другої половини 9-го – 10-го століття в Києві з'являється перша кам'яна споруда – Десятинна церква. З'являється такий матеріал, як плінфа – з неї побудовані Золоті ворота та Софія Київська.
Пізніше на Старокиївській горі, там, де проводив розкопки Толочко, знайшли дві знахідки: могильник та капище. Знайдені захоронення у могильнику були датовані 8-9 століттям. Також були знайдені захоронення там, де зараз МЗС. І знайшли капище – де приносили в жертву. І ось це дивно, що місце Київ вирішили побудувати на могильнику, адже тоді не можна було жити поруч з ним. Могильники були поза містом.
Але є версія, що Ольга рве із традицією язичництва і на місці старих захоронень будують Десятинну церкву, а отже тут починає жити князь Володимир. Це співвідноситься із однієї з археологічних дат: друга половина 9-го, початок 10-го століття.
Причому поселення є не тільки на Старокиївській горі, але й на Замковій горі та на Щекавиці. Але там знайшли тільки горщики Розмови і сперечання щодо віку Києва йдуть вже близько 40 років.
До речі, щодо київського Подолу.
Чи можемо ми сказати, що тоді жили на Подолі?
Скоріше за все ні, тому що Дніпро розливало, були повені. Тому Поділ був скоріше за все літнім майданчиком, щоб торгувати. Восени вже всі піднімалися на гору і жили там.
Повені здебільшого були весняними і торгівля налагоджувалася ближче до літа. Очевидно, що Поділ був літньо-осіннім осередком торгівлі, але середньовічна торгівля це завжди ризик: для чого будувати, які серйозні будівлі, якщо на них легко напасти і пограбувати і вони часто затоплюються. Коли великих повеней стало менше, десь в 11-12 ст. і торгівля стала цивілізованішою, то і Поділ розвився, та і Київ ріс, збільшувалося населення, всім треба було десь жити.
Поділ обжився пізніше – за даними археології у 11-12 столітті – змінився клімат і відрегулювалася течія Дніпра. Люди жили у двоповерхових теремах.